Добровільне декларування активів фізичних осіб
Коментар заступника начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області Ольги Купчишиної для рубрики «Ви питали – ми відповідаємо»
Як відомо, з 1 вересня 2021 року в Україні стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування. Кампанія з кожним днем викликає все більший суспільний інтерес, і це цілком нормально, адже платники податків мають право знати все про так звану «податкову амністію». Отож, подання такої декларації – це право чи обов’язок, які активи декларувати, а які ні, і чи не може бути використана проти декларанта, подана ним інформація, – ці питання найбільше турбують громадян.
На найпоширеніші запитання з приводу запровадження одноразового декларування відповідає заступник начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області Ольга Купчишина.
– Ольго Анатоліївно, то все ж, хто має декларувати статки в рамках податкової амністії? І що чекає на тих, хто не скористається такою можливістю?
– Насамперед хочу наголосити, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це не обов’язок, а право. Взагалі добровільність і самовизначення – головні принципи одноразового декларування. Тобто фізична особа самостійно приймає рішення щодо участі в такому декларуванні, самостійно визначає активи, які будуть відображені в декларації, ставки одноразового збору та терміни їх сплати. Подавши добровільну декларацію та сплативши одноразовий збір, громадяни легалізують свої активи.
Для чого це потрібно? Щоб вільно користуватись ними. Змоделюємо ситуацію, якщо в майбутньому особа захоче здійснити дороговартісне придбання, вона може зіткнутися з фінансовим моніторингом. Відтак виникне питання, чи за легальні доходи здійснюється така покупка, чи були в людини офіційні кошти на таке придбання? Тоді подана одноразова декларація буде підтвердженням легальності активів, адже з них буде сплачено податок. У такий спосіб держава пропонує громадянам розпочати свою фінансову історію з чистого аркуша.
Оскільки декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування, а подання декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи, то декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
Нагадаю, що декларуються активи, які придбані за рахунок доходів, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 1 січня 2021 року.
Важливо знати, що тим людям, які не скористаються «податковою амністією», нічого не загрожує. Але, є одне «але»: з кожним роком буде все мати значну і з «незрозумілим походженням» для держави власність.
– Скільки доведеться сплатити за підсумками декларування?
– Процедура спеціального декларування передбачає сплату одноразового збору до бюджету. Розміри ставок, за якими він обчислюється, значно нижчі розміру податку на доходи фізичних осіб, що становить 18%.
Так, для оподаткування застосовуються такі ставки збору: 5% загальна ставка для активів, що зареєстровані в Україні, 9% – для закордонних активів, 2,5% – для декларування активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики. Законодавчо передбачена можливість розстрочення сплати трьома рівними частинами, проте так звані альтернативні ставки трохи вищі, а це 6%, 11,5%, 3% відповідно.
Варто також врахувати, що декларант звільняється від сплати військового збору.
– Як перевірятиметься інформація, вказана декларантами? Чи може вона бути розголошена?
– Ці питання найбільше турбують платників. Спеціальна камеральна перевірка проводиться впродовж 60 календарних днів і лише в частині виявлення арифметичних та логічних помилок. У випадку, коли податковим відомством буде виявлена помилка або неточність, декларанту буде надіслане повідомлення про це. Після цього людина матиме 20 календарних днів для подання уточнюючої декларації. Податкові органи не проводять документальні перевірки.
До того ж, у декларації не потрібно зазначати інформацію про джерела одержання декларантом об’єктів декларування.
Важливим моментом є також те, що одноразові добровільні декларації, а також інформація, зазначена в них, не може бути використана в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах.
Законодавчо передбачено, що відомості, які надані платниками у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди особи. Винятком є випадки, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.
